Сторінка психолога

Важливу роль у роботі дошкільного підрозділу відіграє психологічна служба Практичний психолог Зеленецька Г.П. у своїй діяльності керується етичним кодексом психолога, будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу, дотримується педагогічної етики, підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей та постійно працює над підвищенням свого професійного рівня.

Мета психологічної служби дошкільного підрозділу:

- психолого – педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків;

-корекційно – розвивальна робота з дітьми;

- консультативна допомога всім учасникам навчально – виховного процесу;

- підвищення психологічної культури вихователів,батьків;

- забезпечення інформацією з психологічних проблем,формування запиту на психологічні послуги.

Робота психологічної служби у дошкільному підрозділі здійснюється відповідно до головних завдань та методичної мети та проводиться за такими напрямками: адаптація дітей до умов дошкільного закладу; соціально-психологічна готовність дитини до школи; рівень розвитку дітей.

Аналіз адаптаційного періоду дітей відбувається за критеріями: взаємовідносини з дітьми, гра, сон, поведінка з батьками, реакція дитини на нових людей, мовленнєва діяльність, апетит. Адаптація здійснюється за допомогою спостережень, ігор з дітьми, бесід з батьками, вихователями та наданням їм відповідних рекомендацій. Під час вивчення стану соціально-психологічної готовності дітей до школи практичним психологом були використовує у своїй роботі такі методики: спостереження, анкетування, бесіди, консультації, вивчення взаємовідносин у колективі однолітків, соціометрія, проективні методики "Секрет" (діагностика дитячого колективу), "Сходи" (дослідження рівня особистісної самооцінки), тест Керна-Йірасека (дослідження шкільної зрілості), тест-анкета Хаана Кафа (діагностика спеціальних здібностей дітей). Психологічне забезпечення відповідає належному рівню.

Дитячий садок - це перша сходинка, на якій дитина в дошкільному віці набуває певні пізнавальні навички, вміння, знання.

З 7 по -13 травня 2014 року практичним психологом Зеленецькою Г.П. було проведено психологічну діагностику рівня готовності дітей до школи за методикою А.Керна-Й.Ірасика. За результатами проведеного дослідженяя встановлено, що 35% випускників мають високий рівень готовності, 60%-достатній. Слід зауважити, що порівняно з психологічною діагностикою проведеною у вересні 2013 року в 3 рази зросла кількість дітей з достатнім рівнем готовності, а це свідчить про системну, цілеспрямовану роботу педагогів. Робота проводилась у вигляді аналізу малюнків «Мій перший день у школі», діти мали змогу відобразити на папері свої враження від знайомства з школою. Дуже позитивним є те, що усі діти зообразили атмосферу школи світлими, яскравими кольорами, а це свідчить про радісні емоції та їхнє свідоме бажання йти до школи.

Розуміючи важливість підготовки дітей до школи і на основі результатів діагностичного дослідження соціально - психологічної готовності до школи дітей, було вирішено запропонувати методичні рекомендації батькам, які допоможуть дошкільнику спокійно перейти на новий етап свого життя.

Методичні рекомендації для батьків:

1. Пам'ятайте, що кризи - це тимчасові явища, вони проходять, їх потрібно пережити, як будь-які інші дитячі хвороби.

2. Знайте, що причина гострого протікання кризи - невідповідність батьківського ставлення і вимог бажанням, і можливостей дитини, тому необхідно подумати про те, чи всі заборони обгрунтовані, і чи не можна дати дитині більше свободи і самостійності.

3. Постарайтеся, змінити, своє ставлення до дитини, він вже не маленький, уважно поставтеся до його думок та суджень, постарайтеся його зрозуміти.

4. Тон наказу та утвердження у цьому віці малоефективний, намагайтеся не змушувати, а переконувати, розмірковувати і аналізувати разом з дитиною можливі наслідки його дій.

5. Якщо ваші стосунки з дитиною набули характеру безперервної війни і нескінченних скандалів, вам потрібно на якийсь час відпочити один від одного: відправте його до родичів на декілька днів, а до його повернення прийміть тверде рішення не кричати і не виходити з себе будь-що то не стало.

6. Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні з дітьми, це завжди допомагає!
Повага до дитини, дбайливе ставлення до його особистості лежить в основі стратегії позитивного оцінювання. Використання схеми педагогами та батьками при оцінці діяльності і поведінки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку забезпечує формування адекватної самооцінки, вміння аналізувати і контролювати свої дії і вчинки

Стратегія позитивного оцінювання дитини:

1. Позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація доброзичливого до нього відношення («Я знаю, ти дуже старався», «Ти розумний хлопчик» і т.д.).

2. Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання, або порушення норм поведінки («Але сьогодні зайчик у тебе не вийшов», «Але зараз ти вчинив неправильно, ти штовхнув Машу»). Аналіз причин допущених помилок і поганого поводження («Поглянь на цей малюнок, у зайчика головка менше, ніж тулуб, а в тебе вийшло навпаки», «Тобі здалося, що Маша штовхнула тебе спеціально, але вона це зробила не навмисне»).

3. Обговорення разом з дитиною способів виправлення помилок і допустимих в даній ситуації форм поведінки.

4. Вираз впевненості в тому, що у нього все вийде («Зайчик вийде красивим;« Він не буде більше штовхати дівчаток »).

Для формування навичок, необхідних у школі, можна грати з дітьми в різні ігри, націлені на вироблення і зміцнення необхідних якостей і властивостей (наприклад: гра «Так» і «ні» не кажіть, чорний з білим не беріть », метою якої є розвинути у дітей уміння зосереджуватися і концентрувати свою увагу).
Загальні рекомендації з формування адекватної самооцінки і правильних уявлень про себе у дітей дошкільного віку:

1. Оптимізація батьківсько - дитячих відносин: необхідно, щоб дитина росла в атмосфері любові, поваги, бережливого ставлення до її індивідуальних особливостей, зацікавленість у його справах і заняттях, впевненості та послідовності у виховних впливах з боку дорослих.

2. Оптимізація відносин дитини з однолітками: необхідно створити умови для повноцінного спілкування дитини з іншими; якщо у нього виникають труднощі у відносинах з ними, потрібно з'ясувати причину і допомогти дошкільнику набути впевненості у колективі однолітків.

3. Розширення і збагачення індивідуального досвіду дитини: чим різноманітніше діяльність дитини, чим більше можливостей для активних самостійних дій, тим більше в нього можливостей для перевірки своїх здібностей і розширення уявлень про себе.

4. Розвиток здатності аналізувати свої переживання і результати своїх дій і вчинків: завжди позитивно оцінюючи особистість дитини, необхідно разом з ними оцінювати результати його дій, порівнювати зі зразком, знаходити причини труднощів і помилок і способи їх виправлення. При цьому важливо формувати у дитини впевненість, що він впорається з труднощами, доб'ється хороших успіхів, у нього все вийде.

Verification: 732e2a9eb4a345a6