Сторінка логопеда

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ – ВМІТИ ГОВОРИТИ

ІЗ НЕПОКІРНИХ ЗВУКІВ

СТВОРЮВАТЬ СЛОВА.

МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ВСІМ НА БІЛІМ СВІТІ

РОЗПОВІСТИ, ЩО СЕРЦЕ ВІДЧУВА.

ПРО СОНЕЧКО, ХМАРКИ НА НЕБОСХИЛІ.

ПРО ТЕ, ЯК НЕДОСЯЖЕН НЕБОКРАЙ.

ЯКА ЦЕ РАДІСТЬ МАЛЮКУ СКАЗАТИ;

„ Я СЛУХАЮ, А ТИ РОЗПОВІДАЙ”

       Чому діти часто приходять до школи з недоліками мовлення? Як цим учням ведеться серед однолітків? Чому іноді труднощі у навчанні так важко долаються і що треба робити, аби малюк правильно розмовляв, добре читав, грамотно писав? Чиста звуковимова не привертає до себе уваги, але ж як впадають в око недоліки мовлення. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до її труднощів, які згодом спричинюють вади! Вчасне не виправлення мовних вад веде до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричинює труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

Зі спілкування починається повноцінне пізнання навколишнього світу, яке допомагає виховувати малечу. Перші слова, речення, які перетворюються у смішні висловлювання – це тішить вас. Вам здається, що все гаразд і лише з часом ви звертаєте увагу, що немає правильних звуків, незвична вимова – виговориться. Є багато відхилень у мовленнєвому розвитку дитини, яких батьки або не помічають, або не можуть належно оцінити їх серйозність і передбачити можливі негативні наслідки. Починати їх виправляти треба вчасно, а коли саме – вирішує логопед. Мовленнєве недорозвинення у дитини логопед може діагностувати до чотирьох років. Виправити цю непросту ваду можна тільки копіткою роботою. В результаті корекційної роботи вдається цілком позбавитися мовного розладу – і дитина навчиться правильно розмовляти, добре читати, матиме змогу грамотно писати, успішно опановувати програму масової школи.

   Корекційну роботу проводять в умовах логопедичної групи. Режим роботи та навчальна програма в цих групах така ж сама, як і в масових, плюс велика додаткова корекційна робота педагогів. Діти під час навчання в логопедичній групі засвоюють дві тісно пов’язані між собою програми: загальноосвітню та корекційну. Метою корекційного навчання є вироблення у дітей правильного, чіткого, помірного, голосного, виразного мовлення з урахуванням згідно з віковою нормою лексичної та граматичної будови мови. Корекційно-виховна робота організовується відповідно до особливостей психічної діяльності дітей і сприяє розвиткові у них уваги, пам'яті, мислення. Логопед, займаючись із малятами протягом тижня, проводить заняття з грамоти та розвитку мовлення,в процесі індивідуальної роботи формує у них фонематичний слух, «ставить», автоматизує та диференціює звуки, проводиться робота над звуковим аналізом, проводиться лексико-граматична робота, робота над зв’язним мовленням. Коригуючий вплив на мовленнєвий розвиток дитини підтримується педагогами і в другій половині дня. Активними учасниками корекційно-виховного процесу є і батьки, для яких проводяться консультації, оформляються тематичні методичні «куточки».

                         Поради батькам:

1.     Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

2.     Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.

3.     Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4.     Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

5.     Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6.     Не закидайте дитину великою кількістю іграшок – вони мовчать.

7.     Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

8.     Уважно ставтесь до запитань вашої дитини. Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові. Спонукайте дитину до запитань!

9.     Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної  норми!

10.                       Не забувайте доречно вживати прислів’я, приказки, загадки!

11.                       Своєчасно виправляйте мову дитини! Вчасно звертайтесь до логопеда!

12.                       Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

13.                       Прислухайтесь до порад логопеда, не ускладнюйте майбутнє дитини!

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, "Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – "сапка”, жовтий – "зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – "йак”, риба – "либа”, пиріг – "пиліг”).

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

   Серед порушень психофізичного розвитку у дітей  дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. І це не випадково. Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам'яті, сприймання, рухової сфери дитини. Будь яке відхилення у розвитку названих процесів обов’язково починається на стані мовлення дитини.

   Порушення мовлення у дошкільників мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. А, враховуючи, що мовленнєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови. Тому всі батьки мають знати, які мовленнєві порушення трапляються у дітей дошкільного віку, у чому вони виявляються, які можуть мати наслідки для психічного розвитку дитини та для її навчання у школі, як запобігти їхньому виникненню і що необхідно зробити для їхнього своєчасного подолання.

1 Рівень ЗНМ – мовлення цілком відсутнє або ж спостерігають невелику кількість звичайних чи «спрощених» слів.

2 рівень ЗНМ – словниковий запас невеликий. Словник обмежений лише словами повсякденного вжитку. Дитина використовує лише прості речення. Однак у їхньому граматичному оформленні вона припускається грубих помилок. У звуковикові спотворена вимова звуків, наявні пропуски, перестановки, заміни та змішування звуків.

3 рівень ЗНМ – фраза більш поширена. Дитина може підтримати розмову, відповісти на запитання, скласти речення чи оповідання. Однак словник бідний зі сторони прикметників, прислівників, прийменників, сполучників. Помилки в граматичному оформленні речень. Порушена звуковимова, помилки в розрізненні звуків.

 ЗМР виникають на тлі загальної ослабленості дитини через різноманітні порушення внутрішньоутробного розвитку, складні пологи, хвороби. Значне місце посідають такі чинники, як недостатнє спілкування дитини з дорослим, педагогічна занедбаність.

Названі порушення не лише виявляються в усному мовленні дитини, а й можуть спричинити значні труднощі під час навчання у школі, провокуючи виникнення дислексії та дисграфії.